23 липня 2026 року під час запуску китайської ракети-носія Long March 3B (Chang Zheng 3B) сталася незвичайна подія: приблизно через 30 секунд після старту в ракету влучила блискавка. Попри це, ракета продовжила політ і успішно виконала свою місію.

Запуск відбувся з космодрому Січан (Xichang Satellite Launch Center) на південному заході Китаю. Ракета несла на борту супутник-ретранслятор зв'язку Tianlian II-06.

На опублікованих кадрах видно яскравий канал блискавки, що виникає біля ракети вже після її відриву від стартового комплексу.

За повідомленнями про запуск, інцидент не призвів до зриву місії: Long March 3B продовжила набір висоти, а супутник був успішно доставлений на заплановану орбіту.

Чому удар блискавки не знищив ракету?

Ракета містить величезну кількість електроніки, систем управління, зв'язку та навігації, для яких імпульсні перенапруги становлять серйозну небезпеку.

Однак сам факт проходження струму блискавки через металеву конструкцію ще не означає її неминучого руйнування.

Одна з ключових задач блискавкозахисту будь-якого складного технічного об'єкта полягає в тому, щоб забезпечити контрольований шлях проходження струму та мінімізувати небезпечні різниці потенціалів і вплив електромагнітного імпульсу на внутрішні системи.

Подібний принцип лежить і в основі захисту наземних споруд.

Система блискавкозахисту будівлі не повинна «зупинити» блискавку. Її завдання — прийняти струм блискавки, провести його визначеним шляхом та безпечно розподілити в землі, одночасно зменшуючи ризик виникнення небезпечного іскріння та перенапруг у внутрішніх електричних і електронних системах.

 

Є ще один цікавий аспект подібних випадків.

Ракета, що швидко рухається через електрично активну атмосферу, разом зі своїм іонізованим вихлопним слідом може створити сприятливі умови для розвитку електричного розряду.

Тобто не кожен такий випадок слід уявляти як звичайну природну блискавку, яка випадково «влучила» в невелику ракету в небі. За певних атмосферних умов сам запуск може сприяти формуванню каналу розряду.

Саме тому грозова активність та електричний стан атмосфери є важливими факторами під час планування космічних запусків.

Це вже траплялося

Один із найвідоміших випадків стався 14 листопада 1969 року під час запуску американської місії Apollo 12.

Ракета Saturn V фактично сприяла виникненню електричних розрядів під час проходження через хмари. Блискавка спричинила серйозні електричні збурення в системах космічного корабля, однак екіпажу та наземним спеціалістам вдалося стабілізувати обладнання, і місія продовжилася.

Проте історія знає й протилежні приклади. У 1987 році удар блискавки під час запуску американської Atlas/Centaur-67 став частиною ланцюга подій, що закінчився втратою ракети та корисного навантаження.

Саме такі випадки стали однією з причин формування надзвичайно жорстких метеорологічних критеріїв для сучасних космічних запусків.

Блискавка залишається серйозним фактором ризику навіть для найскладнішої техніки

Інцидент із Long March 3B ще раз демонструє важливу особливість блискавки: небезпеку становить не лише безпосередній механічний або термічний вплив струму.

Не менш важливими є:

  • електромагнітний імпульс;

  • наведені перенапруги;

  • різниця потенціалів між металевими частинами;

  • вплив на електроніку та системи керування;

  • вторинне іскріння;

  • шлях проходження струму через конструкцію.

Саме тому сучасний блискавкозахист — це значно більше, ніж просто встановлення блискавкоприймача.

Це комплексна система, яка включає зовнішній блискавкозахист, струмовідводи, систему заземлення, зрівнювання потенціалів та захист електричних і електронних систем від імпульсних перенапруг.

Випадок із Long March 3B показує це особливо наочно: навіть коли уникнути контакту з блискавкою неможливо, правильно спроєктований захист може визначити різницю між штатною роботою системи та катастрофічними наслідками.

ENEL Україна — виробництво систем блискавкозахисту та заземлення.